Накувавши знедолений вік,

У той рік і гілля, і коріння -

Все трощив буревій навкруги…

І стоїть ще й тепер Україна,

Як скорботна німа край могил.

Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-33років і присвячується  жалобний захід

«Схилімо голови в скорботі».

Хай же пам”ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!